Сайт міста Бурштина
|   Головна   |   Путівник   |   Історія   |   Міська рада   |   Фотоальбом   |   Фірми   |   Контакти   |  
Гість [Вхід] [Реєстрація]
   
   
 
Меню сайту
- Долітописне минуле
- Назва міста
- Адрміністративний устрій
- Поселення

Наші партнери

Телекомпанія РАІ

Телекомпанія РАІ


Цікаві сайти
Сайт міста Рогатина СПД Павлів і Ко.
село Тростянець Історико-меморіальний музей Степана Бандери

Наша кнопка:

Сайт міста Бурштина


 

Адміністративно-територіальний устрій Бурштинщини
від княжої доби до сучасності

Бурштинщина, як історико-етнографічна частина Опілля, почала формуватися в середині XVI століття. Але корені цього процесу сягали ще княжої доби. В час розквіту Галицько - Водинського князівства, на території, яку зараз займає Бурштинське водосховище, знаходилися кілька селищ, що становили єдину волость із центром у літописному Бовшові. На жаль, першоджерела про ці селища не повідомляють нічого. Нам відомо про них лише за археологічними розкопками. Однак, з історичних документів пізнішого часу зрозуміло, що давньоруські поселення на Гнилій Липі входили до князівського домену.

Після захоплення Підкарпаття у 1349 р. військами Речі Посполитої в адміністративно - територіальному устрою Галицької Русі запанував хаос. Та необхідність впорядкування податкової системи змусила урядовий апарат утворити адміністративні одиниці. В 1434 р. із захоплених поляками українських земель утворено Руське воєводство, яке поділялося на землі, останні - на повіти, а повіти - на староства і приватні волості. Формування останніх відбувалося на основі здавна усталених звичаєвих принципів. Сусідні населені пункти, які належали одному землевласникові, об'єднували у господарські територіальні одиниці, які називалися спочатку - уділами й волостями, а згодом - ключами. В окремий територіальний домен стали зводити й королівські землі. Вони іменувалися староствами. В 30-х роках XV ст. Нове село, яке з часом дало початок Буршинові, у складі Настащинської волості ввійшло до складу галицького староства. У другій половині того ж століття внаслідок економічного піднесення, спричиненого діяльністю орендаря Нікеля, воно стало центром колишньої Настащинської волості, до якої входило 8 населених пунктів (Дем'янів, Настащин, Тучепи, Мартинів, Тенітники, Коростовичі й Сарники). Ця волость входила до складу Галицького повіту Галицької землі.

У 30-х роках XVI ст. Нове село стараннями галицького старости Миколи Синявського знову увійшло до складу старостинського домену. Ця подія мала негативні наслідки для процесу формування Бурштинщини, як історико-етнографічної одиниці, так як, більшість придбаних Нікелем населених пунктів відійшли від Новоселицької волості староства. Згодом Нове село було віддано королем у приватну власність галицькому старості Миколі Синявському. У 1553 р. власник приєднав його до Калуського негродового староства, над населеними пунктами якого мав необмежену владу. У складі цієї адміністративної одиниці Нове село залишалося до смерті старости. За рішенням Любельського сейму у 1569 р. Новоселицька волость (містечко Нове село й села Конюшки, Настащин, Пустолука, Тучепи й Ігнасків ) вийшла зі складу Калуського негродового староства і її успадкував син попереднього власника - Ієронім. За його управління Новоселицька волость становила приватну адміністративно-господарську одиницю, до якої входили Нове село, Бовшівець, Насташин, Озеряни, Острів (очевидно Острівець біля Нового села), Пустолука й Тучепи.

У сер. XVII ст. у зв'язку з потребою вдосконалення податкової системи, адміністративно- територіальний устрій починає зазнавати змін. Населені пункти, незалежно від власності, згруповуються навколо міст і утворюють нові територіально-господарські одиниці - ключі. Центром одного з таких ключів став Бурштин. До нього належало тоді шість сіл.

Після першого поділу Польщі у 1772 р. територія Галичини отримала статус королівства Галіції й Лодомерії, яке ввійшло до складу Австрійської держави на правах губернії. Польський адміністративний поділ на воєводства, землі й повіти було скасовано. Нові урядовці проводили переділ земель королівства кілька разів. В основу впровадженого австрійцями адміністративного устрою ліг територіальний принцип об'єднання населених пунктів за схемою - громада (село), домїнія (матірне поселення куща сіл, що належали одному власникові), дистрикт (район), циркул (область). Бурштинська домінія за цим поділом належала До Бережанського циркулу Галицького дистрикту і складалася з містечка Бурштина, сіл Куропатників, Насташина, Озерян, Сарників Дольних, Тенітників І хуторів Людвиківка й Куничі. Такий адміністративний поділ протримався аж до революції 1848 р. Аграрна реформа в Австрії привела до утворення великих доміній та перерозподілу земельної власності. Це спричинило появу нових адміністративно-територіальних одиниць. Королівство Галіції і Лодомерії з обмеженою автономією було ліквідовано. На його місці постало Галицьке намісництво з центром у Львові. Колишні циркули стали називатися областями, менші територіальні одиниці районами. Містечко Бурштин на той час переживало підйом у своєму суспільно-економічному розвитку. До того ж, воно мало впливового покровителя в особі Кароля Яблоновського. Тому населеному пунктові було надано статус районного центру. У 1858 р. до складу Бурштинського району входив 31 населений пункт. Це містечка Бурштин і Більшівці, та села Библо, Бишів, Ганівці, Дитятин, Жалибори, Загір'я Кукільницьке, Кінашів, Коростовичі, Кукільники, Куничі, Курів, Куропатники, Людвиківка, Медуха, Межигірці, Нараївка, Настатине. Нові Скоморохи, Озеряни, Підшумлянці, Поділля, Поплавники, Семиківці, Слобідка Більшівцівська, Слобода, Старі Скоморохи, Тенетники, Хохонів, Яблунів.

Після перетворення Австрійської монархії в Австро-Угорську імперію (1867 р.) знову відбулися зміни в устрої земель. Замість областей і районів було створено 74 повіти в межах намісництва. Усі населені пункти колишнього Бурштинського району, а також 5 населених пунктів із Галицького району (Бовшів, Демешківці, Дем'янів, Німшин та Різдвяни) увійшла до складу Рогатинського повіту. Цей поділ на повіти, із невеликими змінами, зберігся до 1939 р. З 1921 р. Рогатинський повіт став складовою частиною новоствореного Станиславівського воєводства.

У 1929 р. за розпорядженням Станиславівського воєводи утворено Бурштинську експозитуру - адміністративну одиницю у складі Рогатинського повіту, уряд якої був наділений досить великим колом повноважень. До експозитури входили села, що належали ґмінам Більшівці, Букачівці, Бурштин, Конюшки й Кукільники. Зона дії підстароства поширювалася на 54 населені пункти: Библо, Більшівці, Бовшів, Букачівці, Бурштин, Вістова, Ганівці, Гербутів, Дем'янів, Демешківці, Дитятин, Дрищів, Желибори, Журавенко, Журів, Загір'я Кукільницьке, Кінашів, Козара, Колоколин, Конюшки, Королівка, Коростовичі, Кукільники, Куропатники, Луківець Вишнівський, Луківець Курівський, Людвиківка, Мартинів Новий, Мартинів Старий, Настащин, Німшин, Озеряни, Підмихайлівці, Підшумлянці, Поплавники, Посіч, Різдвяни, Сарники Горішні, Сарники Долішні, Сарники Середні, Свистільники, Скоморохи Нові, Скоморохи Старі, Слобідка Більшівцівська, Слобода Букачівецька, Слобода Кукільницька, Стасева Воля, Тенетники, Хохонів, Чагрів, Чернів, Юнашків, Яблунів.

Очолював експозитуру підстароста, що підпорядковувався рогатинському повітовому управлінню. Він здійснював керівництво персоналом і особисто відповідав за стан справ перед старостою. Експозитура мала свої бланки з написами "Староство Рогатинське, експозитура в Бурштині". У 30-х роках XX ст. безпосередньо до міської ґміни Бурштина входили 14 таких населених пунктів: Бурштин, Дем'янів, Озеряни, Коростовичі, Куропатники, Людвиківка, Мартинів Старий, Різдвяни, Сарники Долішні, Сарники Середні, Стасева Воля, Сулейова, Широка Корнелін, Вигівка.

У 1939 р. західноукраїнські землі були приєднані до радянської України. Бурштин отримав статус районного центру, сформованого із населених пунктів колишньої міської ґміни й увійшов до складу Станіславської області УРСР.

Під час німецької окупації Галичині було повернуто старий адміністративний устрій. Бурштин увійшов до Рогатинського повіту. Але з приходом радянської армії колишнє містечко знову стало районним центром. У 1946 р. на його території знаходилися 20 населених пунктів - смт. Бурштин, села Вигівка, Дем'янів, Коростовичі, Куничі, Куропатники, Насташин, Озеряни, Поділля, Різдвяни, Слобода, Старий Мартинів, Діброва, Юнашків, Конюшки, Бабухів, Березівка, Чагрів, Лучинці, Обельниця. У 1957 р. від Більшівцівського до Бурштинського району відійшли 4 сільради - Верхньолипицька, Нижньолипицька, Сарниківська й Свистельницька. У 1959 р. до складу Бурштинського району увійшли кілька населених пунктів ліквідованого Букачівецького району. На 1961 р. район був однією з найбільших адмістративно- територіальних одиниць колишнього Рогатинського повіту. До його складу входило - 2 селищні і 18 сільських рад, 46 населених пунктів. Ось як виглядав устрій району на той час:

  • Букачівецька селищна рада
    смт. Букачівці
    с. БукачІвська Слобода
    с. Витань
    с. Посвірж
  • Бурштинська селищна рада
    с. Бурштин
    с. Вигівка
  • Васючинська сільська рада
    с. Васючин
    с. Вільхова
    с. Воскресінці
  • Дем'янівська сільська рада
    с. Дем'янів
    с. Різдвяни
    с. Старий Мартинів
  • Дібровська сільська рада
    с. Діброва
    с. Заливки
    с. Сарники
  • Журівська сільська рада
    с. Журів
    с. Григорів
    с-ще Григорівська Слобода
    с. Підмихайлівці
  • Козирі кська сільська рада
    с. Козари
    с. Журавеньки
  • Колоколинська сільська рада
    с. Колоколин
  • Конюшківська сільська рада
    с. Конюшки
    с. Бабухів
    с. Березівка
  • Коростовичівська сільська рада
    с. Коростовичі
    с. Куропатники
  • Луковецько-Вишнівська сільська рада
    с. Луковець-Вишнівський
    с. ВишнІв
    с. Заруб
    с. Луковець-Журівський
  • Лучинецька сільська рада
    с. Лучинці
  • Насташинська сільська рада
    с. Насташине
    с. Куничі
  • Обельницька сільська рада
    с. Обельниця
  • Слобідська сільська рада
    с. Слобода
    с. Озеряни
    с. Поділля
  • Тенетниківська сільська рада
    с. Тенетники
    с. Новий Мартинів
  • Чагрівська сільська рада
    с. Нагрів
  • Чернівська сільська рада
    с. Чернів
  • Юнашківська сільська рада
    с. Юнашків
  • Явченська сільська рада
    с. Явче
    с. Йосипівна
    с-ще Межигаї.

1 січня 1963 р. сільські райони Івано-Франківської області укрупнено до розмірів територій колгоспно-радгоспних управлінь. Галицький, Більшівцівський, Бурштинський і Рогатинський райони було об'єднано в один - Галицький. Однак таке нововведення себе не виправдало. Тому в 1965 р. від названого району відокремили частину сіл і утворили ще один район, із центром у Рогатині. Бурштин увійшов до Галицького району.

Отже, протягом кількох століть Бурштин та сусідні населені пункти творили окремі адміністративно-територіальні одиниці - Новоселицьку волость, Бурштинський кущ, Бурштинську домінію, Бурштинський район, Бурштинську міську ґміну. Для всіх цих утворень містечко було своєрідною столицею, історичним, культурним і торгово-економічним центром, в якому зосереджувалася адміністративні і судові установи. І цей факт визнавали урядовці всіх колоніальних держав. Тому, враховуючи етнографічну самобутність корінних мешканців, маємо повне право називати окреслений регіон Бурштинщиною.

Авторські права на інформацію належать Зеновію Федунківу

 
  © 2017 Сайт міста Бурштина
Створення сайту: LesHOST